Чом до Бога ти говориш коли страшно,
Чом звертаєшся коли лиш біда,
Чом вклоняєшся благаєш допомоги,
Забуваєш про усі земні діла?
І чого ти Бога в усьому звинувачуєш,
І питаєш ,в чім я согрішив?
Забуваєш всі гріхи й їх значення,
І людей яким ти насолив.
Ти зі спокоєм говориш про гріхи буденні
І що кожен так грішить
Не благаючи Бога про прощення
Виправдання ти шукаєш кожну мить.
Може просто схаменешся друже
Встань навколішки і просто помовчи!
Як що Бога в серці маєш,
Бог спасе від всякої біди.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Драматургия : Духовная война - 2 - Сергей Сгибнев Это скорее сценка - потешка, нежели драмматургия, но мы ставили ее на день рождения одной из наших сестер... Понравилось, знаете ли...
Может быть кому и пригодится на какой-нибудь праздник?
Поэзия : Не в шутку не всерьёз - Людмила Солма *) Примечание:
Иллюстрация из Интернета:
фото по версии журнала Twistedsifter:
38."Зеленое лицо" http://bigpicture.ru/?p=441791
